Документ, цікавий перш за все посвяченим у процес, офіційно підтвердив співпрацю між Центром сталого туризму українських Карпат (структурний підрозділ Агенції регіонального розвитку – коротко АРР) та обласними відомствами, які є одними зі співзасновників агенції.
Навіщо такий меморандум, що він означає для закарпатського туризму, для чого взагалі потрібна агенція, хто і як її фінансує, а головне – чи корисна вона для Закарпаття – ці питання до директора установи «Агенція регіонального розвитку Закарпатської області» Дениса Мана.
Ратифікована, але призабута Карпатська конвенція
Ви, як учасник тристороннього меморандуму, підписали документ, який визначає «підтримку функціонування Центру сталого туризму українських Карпат». АРР спеціалізується на туризмі?Агенція не має чітко визначеного туристичного профілю. Її створювали для того, щоб посилювати ключові аспекти розвитку кожного регіону України. Тобто для однієї області це залучення інвестицій, для іншої туризм, для когось промисловість. Разом із тим, агенція створена різними засновниками – від влади, громадськості, бізнесу – для того, щоб була рівновіддаленою від усіх, не тягнула виключно один напрямок і була максимально ефективна для Закарпаття.
Туристичний проєкт агенція виграла на конкурсній основі в рамках секторальної підтримки Європейського Союзу. Тобто Україна отримала 600 млн. гривень від ЄС і Закарпатська область виграла 7 проєктів на загальну суму близько 40 млн. Одна з програм стосувалася розвитку туризму. Ключова ідея Центру розвитку сталого туризму – створити інституцію, що є частково відповідальною, а частково локомотивом такого міжнародного документу, як Карпатська конвенція. Її ратифікувала Україна, взявши на себе зобов’язання серед іншого збалансовувати розвиток туризму з інфраструктурою, щоб не перенасичувати вплив на природу великих об’єктів. Власне, якби Карпатська конвенція виконувалася, то Боржавські вітряки чи Свидовець починалися б із Карпатської конвенції, яка зобов’язує нас визначити, яке навантаження має бути на природу, щоб і туризм розвився, і економіка не страждала.
Тобто якби Карпатська конвенція працювала, то ми би не мали таких скандалів і судових позовів стосовно будівництва вітряків на Боржавському хребті і забудови курортами Свидовецького гірського масиву?Думаю, була би фахова дискусія в середовищі – влада, інвестор, орган місцевого самоврядування – і ми би добре знали, що всі сторони однаково розуміють, який максимальний вплив на природу має той чи інший інвестиційний проєкт. І це би брали до уваги.
Що в пріоритеті?
Агенції в областях працюють у різних напрямках. Які пріоритети визначені для закарпатської АРР? Туризм є серед таких?Туризм серед пріоритетів, безумовно, і про це ніхто не сперечається. Щодо напрямків роботи АРР: тривають консультації з нашими засновниками, а їх є 9, що ж власне має робити агенція. Бо частина з них уважає, що агенція має сама на себе заробляти, писати проєкти і брати участь у транскордонних програмах. Інші вважають, що коштами обласного бюджету слід підтримати АРР для того, аби вона підтримувала громади в умовах децентралізаційних перетворень. Наразі ми визначаємося, чи є це платформа, де всі експерти дискутують, планують, чи це механізм із залучення грошей. Агенція може, звісно, залучати інвестиції, але питання в тому, що агенція не може робити локальні малі проєкти, а має бути зосереджена на великих. От як аеропорт Ужгород чи система заліснення територій, чи як перинатальний центр тощо. Наприклад, протипаводкова програма є, але фінансується мізерно. У країнах Європи практикують модульні збірні дамби, їх будують на тих ділянках, де різко підвищується вода і цей досвід міг би бути дешевшим, але ми про це мало знаємо. Наша агенція – це водночас і про пошук інструментів, і платформа для діалогу різних експертів.
Тобто діяльність АРР поки не регламентована?Ми з обласною адміністрацією домовилися про те, що агенція напрацює 10-15 концепцій ключових для області проєктів. І ми цим займалися протягом останніх кількох місяців. І серед цих проєктів був, наприклад, обласний перинатальний центр. Ми зібрали всю інформацію, послухали всіх фахівців і зрозуміли, що Закарпаття лишилося, напевно, останньою областю, де нема перинатального закладу при кількості народжень від 10 тисяч і більше за стандартами МОЗ. Так от, не всі фахівці у сфері медицини згодні з тим, що Закарпаттю потрібен перинатальний центр. Ми маємо приблизно 13 тисяч народжень, ця цифра скорочується з кожним роком. Сьогодні функції обласного виконує ужгородський міський пологовий. І от днями обласній адміністрації погодили виділення 300 млн. грн на заклад.
У нас є проєктна ідея для Ужгородського аеропорту. Ми як агенція розробляємо програму, щоб закупити обладнання для формування системи цивільного захисту аеропорту. До прикладу, є потреба в пожежній машині для підвищення в класі самого аеропорту. Такі найближчі машини є у Львові і в Кошицях.
Отож, про напрямки. Ви назвали туризм, що ще в пріоритеті?Одна з трьох наших програм – розвиток інституційної спроможності – якраз і має на меті визначити ці пріоритети, які мають бути затверджені на наглядовій раді. Поки за основу в нашій роботі ми взяли стратегію області до 2027. Ми собі поставили за мету розробити топ-100 пріоритетних проєктних ідей для розвитку Закарпаття.
Серед пріоритетів також робота з інвесторами, в нас має бути створений офіс залучення інвестицій. Інфраструктурні проєкти мають бути в пріоритеті над так званими м’якими проєктами, коли тренінги, семінари, книжечки, брошурки переважають над розвитком інфраструктури і ми хотіли б всі організації об’єднувати навколо цього завдання. До прикладу, до 20 жовтня конкурс секторальної підтримки на наступні два роки дозволяє подаватися нашій агенції, органам місцевого самоврядування. Громадські організації, благодійні фонди не можуть бути подавачами, але ми знаємо, що в них є круті проєкти, тому ми пропонуємо через нашу агенцію подати їх.
Конкретний приклад такої співпраці: ми б хотіли на базі 6 громад утворити шість центрів підтримки підприємництва як мережу. Підприємці з невеликих міст та сіл кажуть, що в них узагалі нема інформації про підтримку малого і середнього бізнесу. Ми б хотіли, щоб ця комунікація йшла через подібну мережу.
На вашу думку, АРР має бути посередником?
Скоріше так. Наша задача і бути учасниками, і посилювати ті інституції, які будуть підтримувати рівень ОТГ. Уявіть, що вибори 25 жовтня «народять» нових управлінців, нових депутатів, які багато до чого не будуть готові, тому що ОТГ буде функціонувати по-іншому, ніж функціонує сьогоднішня сільська рада. Ключовим для громад мав би стати пошук інвесторів. Для цього треба мати інвестиційний паспорт. Ми бачимо своєю задачею – співпрацю з громадами, щоб формувати такі паспорти, робити перші кроки, не щось далеко, якісь глобальні плани, а тут і зараз. Ми вже спрямовуємо наших експертів на діагностику сільських громад, швидко виокремити проблеми і швидко їх вирішувати. Коли ми говорили про ідеологію, філософію АРР, то розглядали її як інституцію, яка буде ділитися своїми знаннями і напрацюваннями з органами місцевого самоврядування, зокрема як правильно формувати ресурси і як їх використовувати.
Максимально швидко, максимально ефективно
Ви кажете, що тільки формуєте власну концепцію діяльності, продовжуєте навчати працівників. Але як так сталося: АРР створена в 2017, а досі, за чотири роки, не сформоване коло фахівців?Ні засновники, ні сама агенція не спромоглися сформувати собі задачі, сформувати власну стратегію. Цьому колективу, який зараз працює, кілька місяців. Я в березні прийшов. І з березня ми намагаємося сформувати комунікаційну стратегію з нашими засновниками, бо вони вважали, що з моменту, коли вони підписали документи про реєстрацію, їхня участь мала бути невеликою. Однак документ підписали, та не було ні фінансування, ні організаційної роботи. Ні ми, як агенція, ні засновники не витягли за вуха і не сказали, от вам база – працюйте. Перші 3,5 роки жодної копійки фінансування не було.
Тобто агенція існувала на папері?Юридично вона була заснована, був керівник, бухгалтер, колектив, але агенція змушена була сама шукати собі якийсь заробіток. Коли утворюється нова інституція, яка не має за собою багажу реалізованих проєктів, бути учасником грантових програм складно. Тобто якщо в тебе нема позитивного бекграунда, то тобі ніхто не довірить кошти. З 2017 року колектив виграв три проєкти, але оскільки не було коштів, то їх не реалізували. Один проєкт, який почали реалізовувати, стосувався цивільного захисту, а саме Солотвинських копалень на Тячівщині.
Коли я прийшов в агенцію, то звернувся до ОДА і облради, як засновників, щоб вони знайшли ресурси і не просто дали гроші, а делегували повноваження, оскільки ні першого, ні другого з 2017 року не було зроблено. Тому з цього року ми тільки почали втілювати в життя п’ять проєктів. І дуже радує, що голова обласної ради і новий голова ОДА пішли нам на зустріч.
Ви кажете про те, що обласні структури, які є серед засновників АРР, свого часу не потягнули за вуха, щоб ви працювали. Але навіщо обласній раді і обласній адміністрації ще одна інституція, якщо в їх структурі вже є профільні департаменти, відділи, управління!? Навіщо ви потрібні?
Ми позбавлені бюрократії.
Тобто АРР не державна структура?Якщо взяти реєстрацію, то там написано, що ми «інша організаційно-правова форма».
Це не державна і не громадська організація?Серед засновників є і влада, і громадськість, і бізнес. Коли нам дають бюджетне фінансування, то ми мусимо користуватися, наприклад, законодавством про Прозорро, коли є зароблені нами гроші, то користуємося господарським кодексом і так далі. Ми неприбуткова організація. Наша задача – працювати на розвиток регіону і робити це максимально ефективно, максимально швидко. Ми працюємо на досягнення конкретного результату.
Тобто відповідаючи на питання «навіщо ви потрібні», стверджуєте, що ви не бюрократи і…?…і ми маємо бути ефективним швидким інструментом для вирішення складних задач, які дуже часто не вирішуються у владних кабінетах. Приклад, треба написати проєктну заявку. У департаментах цього не напишуть.
Чому?Треба залучати фахівця, треба час, а в них дуже багато витрачається на офіційну ділову писанину. Я працював п’ять років у департаменті, знаю зсередини, як це працює. Наприклад, ми маємо написаний проєкт у рамках «секторалки» про сім туристичних стоянок на території області, виконати його дуже складно, бо ОДА не є розпорядником земельної ділянки. Ми як агенція зможемо скоріше вирішити процедурні моменти, щоб орган місцевого самоврядування дав нам можливість будувати стоянку на їхній землі.
Та ж це не про те, що потрібна агенція, це про те, що треба реформувати державну службу!?Так, але її реформують уже дуже багато років, але ефективної моделі досі нема. Хоча децентралізація наближає нас до такої реформи.
Ви кажете, що не є держструктурою. Дивлюся на фінансування і бачу, що з державного бюджету ви отримуєте найбільше (3,5 мільйони гривень).Це донорська програма, конкурс «секторалки» по суті є грошима ЄС, відданими Україні, яка реалізовує їх через державний бюджет.
Скільки працівників у колективі Агенції і хто ці люди?В агенції є три проєкти і кожен має свою команду, це по 7-8 людей, керівник, бухгалтер – загалом 26 працівників штатних. Окрім того, є 40 експертів, які залучені до роботи на різних етапах і на різних умовах. Ми долучаємо й експертів національного значення, які допомагають нам писати проєкти і вигравати їх.
Фото пресслужби Закарпатської облради
Тетяна Лешко