"Звісно, мобілізація потрібна. Ми мусимо йти захищати суверенність нашої держави. Але призивати, на мою думку, повинні тих людей, котрі мають відповідні навички. У нас багато міліціонерів, працівників СБУ, митниці тощо, саме вони реально можуть протистояти добре навченим бойовикам. А розсилати повістки будь-кому, щоб тільки закрити плани – так не можна".

Володимир:
"Зважаючи на те, яка ситуація склалася зараз у державі, мобілізація, безумовно, потрібна. Враховуючи агресію наших сусідів та нашу армію, яку не один рік розвалювали, обов'язок кожного громадянина Україна – стати на захист своєї землі, своєї роботи, сім'ї. Але мобілізація має проводитися якісно. Треба відбирати людей, які справді можуть воювати. Вчора дивився в новинах, що дуже багато добровольців навіть без повісток вже готові їхати на Схід. Це доводить, що людям не все-одно на події в АТО".

Галина Григоріївна:
"Мені як мамі дорослого сина, якого можуть призвати, дуже складно відповісти на це питання. З одного боку я розумію, що їхати треба, бо інакше ми ризикуємо втратити свою незалежність і знову опинитися під владою Росії, як це було за радянських часів. З іншого – не хочу, аби молоді хлопці йшли на смерть. Вони ж нічого не знають, за ті 26 днів навчання хіба можливо підготувати когось до війни? Син каже, що піде".

Катерина:
"Ні, не треба нікого туди відправляти. Я не бачу сенсу у такій великій кількості смертей. Думаю, це питання давно вже можна було вирішити, якби цього хотіли "верхи". Війна триває вже майже рік. За цей час нічого не змінилося, люди далі гинуть".


Василина: "Звісно, не хочеться, щоб мій чоловік чи батько відправилися на фронт. У новинах кожного дня тільки про те й мова, що про поранення, смерть, обстріли... Всі вже моляться, щоб ця війна якнайшвидше закінчилася".

Оксана:
"Якщо виникла така потреба, то кожен має щось зробити для своєї країни у цей складний час. Ми приїхали з Донецька і добре знаємо, що таке війна. Велике щастя, що вона поки тільки на Сході. Але якщо зараз не приймати правильних рішень, то терористи доберуться і до інших територій".

Віктор:
"Я думаю, що днями отримаю повістку. Піду, а як інакше? У мене дружина, маленька донечка, я не хочу, щоб вони через рік-два побачили той жах, який тепер на Сході країни. Хочу, щоб дитина виросла у нормальній державі, де вона зможе сказати те, що думає, і не боятися за наслідки".